Фото: minfin.com.ua
Український паливний ринок переживає складні часи. Якщо ще два тижні тому зростання цін виглядало цілком помірним, то зараз цінники на АЗС змінюються майже щоденно, а дизпаливо б’є всі рекорди. Фактично українські водії платять за ризики світових ринків, адже головною причиною цього зльоту є не внутрішні фактори, а глобальні: подорожчання нафти, геополітична напруга та залежність України від імпорту пального.
Що відбувається на паливному ринку України, чи можна привести ціни на АЗС «до тями» та чи очікує споживачів дефіцит? Про це – у матеріалі Коротко про.
Божевільні ціни
Ціни на нафту скачуть як божевільні. Після початку війни в Ірані ціна Brent злетіла майже до 120 доларів за барель, потім опустилася нижче 100 доларів і деякий час трималася біля цієї позначки. Але минулого тижня вона знову почала зростати разом з ескалацією конфлікту. Внаслідок чергових обстрілів в районі Перської затоки ціни на нафту злетіли до 120 доларів за барель, а ціна на газ в Європі підскочила на третину – до 850 доларів за тисячу кубометрів. Як повідомило видання Financial Times 19 березня, у деяких регіонах світу ціни на найближчі постачання нафти Brent досягли 150 доларів за барель.
Але в понеділок, 23 березня, коли Дональд Трамп доручив відкласти удари по іранській енергетичній інфраструктурі після переговорів з Тегераном, світові ціни на нафту обвалилися. Вже за кілька годин після заяви американського президента повернулися до рівня 100 доларів за барель.
Як бачимо, прогнозувати в таких умовах світові ціни – марна справа.
Ціни на пальне в Україні
На 23 березня середні ціни по Україні на бензин А-95 складали 71,85 грн, на дизельне паливо — 84,22 грн. Тобто лише за два тижні бензин подорожчав більш ніж на 10 грн, а дизпаливо – майже на 25. Стрімке зростання цін на дизель експерти пояснюють збільшеним попитом з боку бізнесу, бо він критично важливий для логістики та агросектору.
Зрозуміло, що вирішальне значення на сплеск цін має світовий вплив: військові дії на Близькому Сході викликали дефіцит нафти та зростання цін у Європі, що автоматично відобразилося на українських цінах. Але, кажуть експерти, паніка на ринку та великі обсяги закупівель пального також підігрівають ціни.
За такого стрімкого та практично одностайного зростання цін споживачі чекали на негайну реакцію АМКУ, але цього не сталося. 20 березня вийшло інтерв’ю з головою Антимонопольного комітету України Павлом Кириленком, який зазначив, що всі заяви про «змову» на ринку пального та зловживання монопольним становищем будь-ким з учасників не мають підстав, бо немає гравця, який би мав таке становище. Ринок пального в Україні є конкурентним, причини зростання цін цілком зрозумілі, держава в ціноутворення не втручається. І навіть справа, яку з цього приводу відкрив АМКУ, не означає, що неодмінно знайдуть «винного» або зможуть адміністративно змусити ринок знизити ціни. Відкриття справи було потрібно для постійного контролю, щоб детально відслідковувати, як змінюються ціни у різних операторів і чи є підстави для втручання.
Також пан Кириленко відповів на питання, чому оператори АЗС миттєво підняли ціни, а не реалізовували залишки пального за старими цінами. За його словами, ціна реалізації пального має забезпечити можливість закупівлі необхідного обсягу нового ресурсу за новою, збільшеною ціною. Якщо продавати залишки за старими цінами, це не дасть змоги закупити нові аналогічні обсяги, і виникне дефіцит.
До речі, на відміну від ситуації 2022 року, коли головною проблемою була логістика, зараз на перший план виходить доступність ресурсу. Країни ЄС насамперед забезпечують власні ринки, а Україна забезпечується пальним уже після покриття внутрішнього попиту Європи.
Паливний кешбек
Розмови про конкурентний ринок навряд чи сильно заспокоюють споживачів. Виникає цілком закономірне питання: чи дійсно на державному рівні нічого не можна зробити, щоб знизити ціни?
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що так і є. І єдине, що нам залишається – це просто спостерігати за ціновими стрибками.
Натомість аналітик Данило Монін впевнений, що проблему потрібно було вирішувати зниженням ставок на акциз або ПДВ на пальне. А не формувати нову залежність від держави та поширювати кешбеки.
На програму «Національний кешбек» держава витрачає мільярди гривень, і це постійно викликає неоднозначні дискусії та пропозиції знайти цим грошам краще застосування. Новий кешбек на автомобільне паливо набув чинності 20 березня і діятиме до 1 травня. Автомобілісти матимуть змогу отримувати відшкодування коштів на дизпаливо у розмірі 15% від його вартості, на бензин – 10%, на скраплений автомобільний газ – 5%. Максимальна щомісячна сума відшкодування складає 1000 грн на особу.
Як стати учасником програми, детально можна прочитати тут.
Більшість експертів від паливного кешбеку, м’яко кажучи, не в захваті. Адже це не тільки додатковий тиск на ціни, але й нові витрати з бюджету. Як написав у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк, до травня витрати на програму кешбеку на паливо можуть сягнути приблизно 10,5 млрд грн.
Дорожчатиме все
Подорожчання пального стосується не тільки водіїв, а й кожного споживача. Адже високі ціни на пальне означають дорожчу логістику і, відповідно, зростання цін на продукти, підвищення собівартості бізнесу. Фактично пальне стає одним із головних драйверів інфляції.
— Ціни на пальне призведуть насамперед до зростання закупівельних цін на зерно, — зазначив у коментарі Коротко про Олександр Охріменко. – А від цін на зерно залежать майже всі продукти харчування – напряму чи опосередковано. Тому інфляція підвищиться.
Данило Монін також вважає, що інфляція буде вищою: за таких витрат виробники просто вимушені піднімати ціни. Паливо – логістика – ціни на продукти – інфляція – це, можна сказати, класичний ланцюжок.
Подорожчання пального розходиться по економіці «хвилями» і найбільше б’є по товарах з високою часткою логістики або енерговитрат. До найчутливіших категорій відносяться овочі та фрукти (багато перевезень, часто це імпорт або міжрегіональна логістика), хлібні вироби (великі енерговитрати на виробництво, логістика), молочні продукти (логістика з холодильниками, короткий термін придатності), яйця (залежність від кормів, чутливість до витрат на доставку).
В середньому кожні +10% до ціни пального додають 3-4% до ціни на продукти, але для овочів і імпорту це може бути значно більше: 10% та вище.
Дефіциту не буде
Цей березень показав, що український паливний ринок повністю інтегрований у глобальну економіку і тому дуже вразливий до її шоків. Поки ціни на нафту залишаються високими, дешевшого пального чекати не варто.
Але є й добрі новини. Незважаючи на негативні чутки, ніякого дефіциту дизпалива немає і не буде. Про це на своїй сторінці в фейсбуці написав Сергій Куюн, директор Консалтингової групи А-95.
«З посиланням на Консалтингову групу А-95 говориться про дефіцит дизпального, якого начебто лишилось до кінця березня, — повідомив експерт 23 березня. — Заявляю: ці публікації є результатом неправильного розуміння змісту професійних оглядів ситуації на ринку. Протягом березня обсяги постачання відбуваються на рівні 2025 року, навіть є очікування формування певного запасу на квітень. Контрактування на квітень триває, в середньому 40% вже зарезервовано».
Неправильне трактування матеріалу, який став джерелом інформації начебто про дефіцит, пов’язане з тим, що решту обсягів постачальники підтверджують, але залишається питання ціни, пояснив експерт. Тобто це пальне буде придбано, але ціна ще невідома.
