Нардепки Ольга Василевська-Смаглюк та Юлія Сірко мають різні погляди на законопроєкти, необхідні для приєднання України до платіжної зони SEPA
Пакет законопроєктів про приєднання України до єдиної зони платежів у євро пов’язаний із наданням міжнародної фінансової допомоги
У Верховній Раді виникли суперечки навколо законопроєктів, необхідних для приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Прихильники ініціативи обіцяють українцям і бізнесу мільярдну економію на банківських комісіях, тоді як опоненти побоюються посилення фінансового контролю за громадянами. Водночас ухвалення пакета пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Тест на виживання. Чи виконає Верховна Рада «список Корецького»».
Заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк, яка є авторкою законопроєкту, вважає приєднання до SEPA однією з найкорисніших ініціатив у міжнародному пакеті. За її словами, українці та вітчизняний бізнес зможуть заощаджувати до 10 млрд грн щороку на банківських комісіях і транзакціях.
«На відміну від ініціатив, які щось вилучають із кишень громадян, ця, навпаки, дає змогу суттєво економити», – пояснила нардепка.
Вона нагадала, що в Україні близько восьми мільйонів біженців, які регулярно переказують гроші своїм родинам. Для них здешевлення міжнародних переказів означатиме пряму економію. Переваги також отримає малий і середній бізнес, який торгує з Європейським Союзом.
За оцінкою Василевської-Смаглюк, після приєднання до SEPA комісія за переказ може знизитися до одного євро. Це також має прискорити розрахунки за імпортовані з ЄС комплектуючі, зокрема для виробництва безпілотників, оскільки платежам не доведеться проходити через численних банків-кореспондентів.
Чому депутати побоюються фінансового контролю
Водночас авторка законопроєкту визнає, що частина парламентарів виступає проти його ухвалення. Однією з причин є передбачене створення Єдиного реєстру банківських рахунків і сейфів.
За словами Василевської-Смаглюк, правоохоронці отримуватимуть доступ до інформації про наявність рахунків і сейфів, але не до їхнього вмісту чи руху коштів на рахунках.
Інше нововведення передбачає створення Єдиного реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів. Як пояснює нардепка, це може позбавити власників так званих сліпих трастів повної анонімності.
Серед переваг пакета вона також називає підвищення порогу операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, з 400 тис. грн до 550 тис. грн, відсутність підвищення штрафів за порушення вимог фінмоніторингу та запровадження міжнародного аудиту Державної служби фінансового моніторингу.
Водночас законодавча ініціатива стала предметом внутрішньополітичних суперечок. Окремі депутати пов’язують її ухвалення зі зміною керівництва Національного банку та Держфінмоніторингу.
Опоненти попереджають про посилення перевірок
Нардепка від партії «Голос» Юлія Сірко вважає, що законопроєкт має мало шансів на ухвалення в нинішньому вигляді. На її думку, посилення фінансового контролю може створити додаткові труднощі для звичайних громадян.
«Європейські вимоги передбачають «драконівські» перевірки для всіх громадян при відкритті рахунків, оформленні карток та здійсненні кожного платежу», – заявила Сірко.
Вона критикує роботу фінансових регуляторів і стверджує, що банки можуть вимагати від громадян надмірну кількість документів для підтвердження походження коштів. На думку депутатки, без зміни підходів до роботи Нацбанку та Держфінмоніторингу нові правила ризикують стати інструментом надмірного тиску на добросовісних клієнтів.
Сірко також звертає увагу на можливі труднощі з переказами між членами родини, зокрема коли один із подружжя надсилає гроші іншому за кордон. Вона визнає, що SEPA здатна здешевити транзакції, однак вважає, що умови фінансових перевірок потребують додаткового обговорення.
На думку депутатки, Світовий банк може відкласти виконання відповідного маркера до пошуку компромісу щодо повноважень фінансового моніторингу.
Варто нагадати, що в Україні планується впровадити європейські фінансові правила. Заявку на приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) Кабінет міністрів планує подати до кінця 2027 року, що особливо позитивно позначиться на міжнародних грошових переказах. Про це йдеться у проекті програми діяльності уряду Сергія Корецького, який прем’єр подав до парламенту
ㅤ
