Глухів зустрічає грудень без снігу – лише холодне повітря, сухе листя під ногами та прозоре зимове небо. Але це не заважає місту занурюватися в передчуття свят, яке щодня стає все відчутнішим.
Поки що в центральному парку та на головній площі відсутні традиційні великі фотозони, до яких глухівчани звикли за попередні роки. Місто нині живе в інших реаліях, адже Глухів прифронтовий, і кожен день проходить на тлі новин із фронту, тривог та розуміння того, що війна поряд.
Втім, саме тому, можливо, бажання створити собі хоча б маленький простір тепла стало сильнішим. І місто перетворюється – не офіційними масштабними інсталяціями, а теплими, душевними фотозонами, які створюють самі підприємці, власники кав’ярень та магазинів.
Біля входів у супермаркети з’являються дерев’яні композиції з піддонів, саморобні сніговики, вінтажні санчата, чоботи, штучні хвойні гірлянди та іграшки, які нагадують дитинство. Це ті самі куточки, де зупиняються перехожі: сфотографувати дітей, зняти сторіс або просто затримати погляд і впіймати на мить відчуття свята.
У кав’ярнях – своя новорічна казка. Пухнасті ялинки прикрашені тисячами дрібних вогників: теплих і золотистих, як на різдвяних листівках. Червоні коробки з бантами і підвісні кульки на стелі перетворюють інтер’єри на маленькі острівці радості, де хочеться затриматися довше: з імбирним латте, гарячим шоколадом або просто з розмовою.
Містяни активно фотографуються, не чекаючи снігу чи офіційних декорацій. У соцмережах дедалі більше знімків із локальних інсталяцій: хтось робить сімейні фото, хтось ловить атмосферу перед роботою, а хтось просто зупиняється заради того, щоб додати собі світла.
Глухів зберігає пильність і пам’ятає про війну – це фон, який не зникає. Але водночас місто наповнюється маленькими і дуже людськими проявами тепла.
І, напевно, саме в цьому й полягає новорічна магія Глухова: свято народжується не зі снігу, не з сучасних інсталяцій і навіть не з гірлянд.
Воно народжується в бажанні людей створити для себе і своїх близьких маленьке диво, навіть у прифронтовому місті, навіть у непростий час.
Свято поруч, попри обставин… Його світло видно у вогнях, у посмішках і в тому, як глухівчани дбайливо зшивають темний грудень фрагментами надії!
