Місто за 8 кілометрів від лінії фронту отримало необхідну допомогу для медичного закладу. Про будні прикордоння, антидронові сітки над дорогами та незламний дух Глухова, читайте далі.
Головною метою візиту волонтерів Благодійного фонду «Берегиня» Надії Вовк стала підтримка місцевої лікарні. Для дитячого відділення волонтери привезли іграшки, солодощі, одяг та білизну.
«Низький уклін лікарям Глухова. Ви продовжуєте рятувати життя попри обстріли та постійні тривоги. Ваша праця – це справжній героїзм», – зазначають у фонді.
Глухів очима волонтера: між величчю минулого та реальністю війни
Геннадій Вовк поділився враженнями від відвідування міста. Він зазначив, що вже на в`їзді у Глухів, одразу відчувається, що тут війна стала частиною повітря. Це місто, де історія козацької України стикається з жорстоким сьогоденням.
“Перше, що кидається в очі – протидронові сітки, натягнуті над дорогами. Це виглядає як кадри з фантастичного фільму, але для Глухова це щоденна безпека. Ворожі дрони тут збивають по 2-3 рази на день прямо над житловими кварталами. Місцеві вже навчилися розрізняти звуки «виходів» та «прильотів» КАБів, які стали тут страшним, але звичним фоном життя. Попри поранення, які війна наносить будівлям та інфраструктурі, Глухів не втратив своєї величі. Затишні центральні вулички досі зберігають дух гетьманської столиці. Старовинна Миколаївська церква, велична Трьох-Анастасіївська та Київська брама стоять як символи того, що це місто бачило багато ворогів, але завжди вистояло.
Ця поїздка була особливою для нашої команди, адже з нами був волонтер Євген Носов. Для нього Глухів – рідний дім, де на нього чекає мама. Повертатися сюди з допомогою – особистий обов’язок кожного, хто любить і плекає пам`ять про місто”, – зазначив Геннадій.
Важливо, що допомога до міста летить навіть з-за кордону. Так, глухівчанка Людмила Літвінчук, перебуваючи в Англії, постійно організовує збори речей для рідного краю, доводячи, що відстань не перепона для справжньої любові до своєї землі.
Глухів сьогодні очами благодійників поєднує пародоксальний симбіоз тривожного неба та неймовірної людської гідності. Місто стоїть, лікарня працює, оборонці тримають кордон.
Додамо, що подружжя Геннадія та Надії Вовків зустріло початок повномасштабної війни в Ірпені, куди вже за кілька днів зайшли російські окупанти. Після деокупації професійні фармацевти вирішили спрямувати свої навички на волонтерську допомогу лікарням, постраждалим від вторгнення. Війна дала родині поштовх до переосмислення історії України.
