Поки на вулицях Глухова зима малює романтичні серця на засніжених автівках, у кабінетах міської ради рахують цифри, від яких стає зовсім не до романтики. 29 грудня під головуванням Надії Вайло відбулася підсумкова апаратна нарада. На порядку денному «комунальний рентген» двох головних артерій міста: тепла та води.
Тепловий район: між модернізацією та «діркою» в бюджеті
КП «Глухівський тепловий район» сьогодні нагадує досвідченого атлета, який біжить марафон з гирями на ногах. З одного боку – системна модернізація: котельні реконструюють, мережі оновлюють, а кожен кубометр газу тепер під суворим обліком нових вузлів.
З іншого – сувора реальність:
64% зносу: Більше половини тепломереж міста офіційно вважаються «втомленими». Це ті самі тонкі місця, де тонко, і де рветься в найменші морози.
52 мільйони «в повітрі»: Саме таку суму держава заборгувала підприємству як компенсацію різниці в тарифах. Уявіть, скільки труб можна було б замінити за ці кошти.
План порятунку: Микола Колоша ставку робить на цифровізацію та донорів. Проєкти вже завантажені в систему DREAM (державна платформа відновлення). Глухів не чекає на диво, а активно шукає інвестиції, щоб перетворити старі котельні на сучасні енергокомплекси.
Водоканал: 300 битв за воду
Якщо тепловики борються з боргами, то водоканал – з часом. Директор Микола Зелюкін озвучив цифру, що вражає: 300 аварійних та планових робіт за рік. Це майже щодня команда слюсарів десь у місті рятувала нас від сухого крана.
Головні «болі» водоканалу:
Електрика, що «кусається»: Постійне здорожчання світла робить кожний літр води дорожчим у видобутку.
Борги сусідів: Поки підприємство міняє насоси, деякі споживачі забувають платити за рахунками, створюючи фінансовий вакуум.
Попри це, курс на енергоефективність залишається незмінним. Менше втрат у дірявих трубах – більше стабільності в тарифах.
Між тим, вердикт мерії твердий і непошатний – працювати всупереч, а не завдяки!
Міський голова Надія Вайло, підбиваючи підсумки, була лаконічною: подякувала за те, що в умовах війни послуги надаються якісно, але «закрутила гайки» щодо фінансів. Головна вимога до керівників – шукати внутрішні резерви та стабілізувати фінансовий стан.
Резюме: Комунальний Глухів 2025 року – це історія про виживання через розвиток. Коли на фоні хронічного недофінансування з боку держави, місто примудряється не просто «латать дірки», а й планувати цифрову модернізацію.
Микола Колоша та Микола Зелюкін представили детальні звіти у презентаціях, які наочно показують: комунальна сфера – це не лише гайковий ключ, а й складні економічні розрахунки та постійний пошук грантів.
Глухів тримає стрій. І навіть якщо на склі авто малюють серця, ми знаємо – за теплом у цих серцях і батареях стоїть важка цілодобова праця.
Фактажний бекграунд (для довідки):
Знос тепломереж: 64%
Борг держави перед тепловиками: 52 млн грн
Кількість ремонтів водоканалу: 300+
Ключова платформа розвитку: DREAM
