Кажуть, що коли говорять гармати, музи мовчать. Проте жителі села Слоут Березівської громади довели зворотне: у найтемніші часи мистецтво стає зброєю, а пісня – щирою молитвою за тих, хто тримає фронт. 25 грудня місцевий будинок культури став осередком єдності, прийнявши благодійний захід «Світло Різдва для України».
Репетиції у темряві, виступи – з вогнем у серці
Підготовка до концерту нагадувала справжній іспит на витривалість. Повітряні тривоги та відключення електроенергії не стали перепоною для місцевих аматорів. Як зазначає Альона Нахабич, репетиції часто проходили у суцільній темряві, проте віра в спільну справу додавала сил. Учасники художньої самодіяльності створювали сценічні образи та костюми, аби кожен вихід на сцену був бездоганним.
Народне прислів’я вчить: «Світ не без добрих людей», а у Слоуті додали – і не без талановитих. Кожен номер, від гучної колядки до чуттєвого танцю, був присвячений українським воїнам. Це був не просто концерт, а живий ланцюг вдячності, що з’єднав тил і передову.
Гроші, що стануть захистом
Головним підсумком вечора стали не лише аплодисменти, а й вагомий благодійний внесок. Завдяки щедрості жителів села вдалося зібрати 6 600 гривень. Організатори вже визначили долю цих коштів: їх спрямують на закупівлю матеріалів для плетіння маскувальних сіток.
У цьому випадку доречно згадати приказку: «Добре діло роби сміло». Адже кожна гривня з благодійної скриньки – це майбутній «захисний панцир» для наших військових на передовій, виплетений руками дбайливих майстринь.
Культура як броня
Слоутська громада вкотре продемонструвала, що українська культура жива і здатна об’єднувати людей навіть під тиском щоденних викликів. Концерт «Світло Різдва для України» показав: коли серця горять спільною метою, будь-який блекаут безсилий.
«Це була молитва за Україну, за її воїнів, за майбутнє наших дітей», – підсумовують організатори.
