
Одинадцятого листопада в Глухівській публічній бібліотеці відбулося справжнє свято слова – ювілейні, десяті Довженківські осінні поетичні читання «Про головне. Розмова з серцем».
Протягом двох годин зал жив поезією. У теплій і щирій атмосфері звучали слова, що торкалися серця, вірші, які резонували з душею, пісні, що єднали покоління. Кожен учасник мав на грудях кленовий листочок – символ осені й самих Довженківських читань.
Назва заходу невипадкова. Олександр Довженко був тісно пов’язаний із Глуховом. Про це розповів поет і краєзнавець Микола Гурець, перший директор музею митця при ГНПУ. Він нагадав, що слова Довженка «зникнуть ці сірі будні» й сьогодні надихають на віру в краще.
У програмі заходу звучали вірші глухівських авторів. Анатолій Бойко представив поезію «Тисячолітній Глухів», а також спільну з Миколою Гурцем збірку «Мандрівка древнім Глуховом». Особливі емоції викликали виступи поетеси Надії Геращенко та її внука Артемія Громака, які продовжують родинну поетичну традицію.
Зворушливо пролунало відеозвернення 88-річної Ганни П’явки з Києва – поетеси, що багато років була активною учасницею глухівських культурних подій. Її вірші про війну і віру викликали щирі емоції у слухачів.
Валентин Коваленко представив добірку віршів із книги «100 віршів небайдужого», а поетеса Олена Мягких поділилася творами, у яких біль втрати переплітався з гумором і надією.
Особливим моментом стало представлення книги Юлії Мехедок «Мені б туди, де янголи в окопах…». Також прозвучали відеозвернення поетів із Одеси й навіть Норвегії – Альони Васильченко та Ірини Понирко, чиї виступи стали доказом того, що українське слово лунає далеко за межами країни.
Уперше на читаннях виступив Сергій Дадаков – автор віршів, які часто публікуються в «Тижні». Його поезія – чесна й глибока, з гумором і вірою в Україну.
Анатолій Мироненко, голова літературно-мистецького об’єднання «Звенигора», подякував бібліотеці за щорічну організацію читань навіть у складний час, коли слово не може мовчати ні під вибухами, ні під сиренами.
Музичний супровід забезпечили піаністи Володимир Бобров та Олена Целікова, створивши особливий настрій мелодіями «Осінь», «Біля тополі», «Україна – це ми» та іншими відомими творами.
На завершення директор бібліотеки Тамара Привалова подякувала учасникам і вручила символічні подарунки – блокноти та ручки, щоб поети продовжували творити.
До події було підготовлено книжкову виставку «Поетичний Глухів: голоси міста», де представлено десятки збірок місцевих авторів.
Довженківські осінні поетичні читання вже десять років поспіль збирають глухівських митців слова, єднають покоління та нагадують: поезія живе, поки живе серце, яке здатне відчувати.
Переглянути запис заходу можна за посиланням: youtube.com/watch?v=T3Sby_kIRFI














