Фото: з відкритих джерел Підпишіться на нас в Google додати зараз
В Україні стає дедалі складніше провести межу між бідністю та середнім класом. Людина може мати роботу, регулярно отримувати зарплату і навіть заробляти більше, ніж кілька років тому, але при цьому не відчувати себе заможною: значна частина доходу йде на продукти, житло, комунальні послуги, лікування, освіту та інші базові витрати.
До того ж статус втратити дуже легко: після втрати роботи часто проходить зовсім небагато часу, щоб людина себе відчула бідною.
40% за межею бідності
Рівень бідності в Україні у 2025-му зріс до 41,6% проти 37% роком раніше. Водночас посилилася нерівність у доходах, а найбідніші домогосподарства зіткнулися зі зниженням реальних зарплат і пенсій. Про це йдеться у моніторингу умов життя в Україні Світового Банку.
У СБ зазначили, що бідність в Україні стабільно зростає від 2022 року. Однією з головних проблем залишається подорожчання життя: ціни на продукти за рік зросли на 70-80%, а у деяких областях — на 90%. Фінансові можливості домогосподарств також скорочуються. За даними Світового Банку, наприкінці минулого року 17% сімей позичали гроші на базові потреби, а близько 6% продавали майно. Лише кожне п’яте домогосподарство повідомляло, що могло відкладати гроші протягом попереднього місяця.
Зросла й нерівність у доходах. Реальні зарплатні доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найбагатших вони зросли більш ніж на 10%.
У групі найбідніших домогосподарств лише 20% мають зарплатні доходи, тоді як близько 70% — пенсіонери. Також часто серед найбідніших опиняються сім’ї з маленькими дітьми: близько третини домогосподарств із дітьми до 6 років входять до найнижчої групи за доходами.
Нова реальність з уживаними речами
Війна кардинально змінила побут українців: за даними OLX, уживані речі все частіше стають основою для старту нового життя.
За останні роки поняття «дім» для українських сімей змінилося. Через переїзд багато хто перезапускає життя у новому для себе регіоні, і тоді саме уживані товари стають ресурсом, завдяки якому цей процес стає доступнішим та швидшим.
За даними платформи OLX, зараз найбільше запитів на товари для дому фіксують у декількох областях: Київській (16 563), Дніпропетровській (9700), Львівській (9429), Харківській (7019).
З огляду на ту ж аналітику OLX, найчастіше серед товарів для дому люди шукають дивани, вживані кухонні меблі та шафи (4535, 3140 та 1662 запитів відповідно). Далі йдуть кухонні меблі під замовлення (1587 запитів), комоди (1382), ліжка (1350), столи (1067). Фактично це базовий набір речей, необхідних для життя з нуля. Він дозволяє швидко подбати про мінімальний комфорт на новому місці.
Ще одна тенденція – зростання попиту на уживане. 15-19% від усіх пошуків на OLX в категорії «Дім та сад» містять запит «б/у». Лише у липні 2026 року кожен п’ятий пошуковий запит був саме такий (31 608 зі 165 520).
Ще переконливіше відсоткове співвідношення «нове/уживане» у самих оголошеннях. Так, у категорії меблів для вітальні 86% від усіх товарів позначені продавцями як уживані, але у гарному стані. Схожа ситуація з офісними меблями (83%), меблями для спальні (82%) та кухонними (74%).
Тож, прийшли до висновку аналітики OLX, пошук українцями уживаних речей – це нині свідомий вибір, а не випадкове явище. Вторинний ринок перестав бути вимушеним рішенням — сьогодні це реальна можливість швидко придбати потрібні товари у гарному стані, заощаджуючи кошти, та повернути собі відчуття «нормального життя».
Чи залишився в Україні середній клас?
Стрімке зростання бідності в Україні буквально знищує середній клас. Можна було б сказати, що війна по всіх б’є більш-менш однаково, проте все ж таки на різні верстви населення економічні зміни впливають по-різному. Звісно, мільярдеру сумно перетворюватися на мільйонера, але він не голодуватиме. Щодо малозабезпечених, то тут багаторічна звичка виживати за будь-яких умов творить дива. А от середній клас в Україні опинився в найгірших умовах: несподівано виявилося, що фінансова «подушка» не така вже й велика, і гроші проїдаються дуже швидко.
Критерії середнього класу в Україні завжди викликали неабиякі суперечки, але зараз все стало ще більш незрозумілим.
По-перше, не існує показника доходу, який би чітко вказував на те, що людина належить до середнього класу. Адже до цього доходу потрібна ще купа показників стабільності: великі покупки, відпочинок, накопичення, фінансова «подушка безпеки». Експерти вважають, що формальний поріг для середнього класу починається від доходу 30-35 тис. грн, хоча реальне відчуття стабільності приходить лише при 80-100 тис. грн на домогосподарство, коли залишається простір для заощаджень та непередбачених витрат.
По-друге, в сьогоднішніх реаліях збільшення доходу зовсім не означає покращення добробуту. Справа в тому, що продукти, житло, товари та послуги можуть дорожчати значно швидше, ніж збільшується зарплата, тому реальна купівельна спроможність може падати навіть при зростанні зарплати. У дослідженнях, що проводилися раніше, учасники неодноразово підкреслювали: середній клас – це люди, які можуть собі дозволити якісну медицину, репетиторів для дітей, інвестиції в депозити чи нерухомість.
І, нарешті, найголовніше: відсутність можливості планування. Зазвичай умовний представник середнього класу може собі дозволити планувати машину, квартиру, відпустки, накопичення, майбутнє дітей тощо. В умовах війни горизонти планування звужуються, тобто не йдеться не тільки про роки, а й про місяці. Ба більше: обстріли в лічені хвилини можуть залишити людину без роботи, грошей та майна.
Тож, якщо вважати, що головною ознакою середнього класу є відчуття фінансової безпеки, то можна сказати, середнього класу в країні практично немає.
Якщо ж брати за основу певний рівень добробуту «тут і зараз», за різними оцінками експертів до середнього класу можуть належати від 5 до 15% українців. Це IT-фахівці, що дистанційно працюють на міжнародні компанії, працівники оборонно-промислового комплексу, менеджери середньої ланки в корпораціях, лікарі приватних клінік, підприємці малого та середнього бізнесу, що змогли переорієнтуватися на нові умови роботи та життя. Щодо географії, то найбільша частка середнього класу сконцентрована у мегаполісах — Києві, Львові, Одесі, Дніпрі.
Прикмета часу: середній клас зараз гнучкий, як ніколи. І, вважають експерти, саме ця адаптивність та віра у власні сили цілком зможе перетворити жахливі кризи на точки зростання, які раніше здавалися неможливими.
