Його розбудили серед ночі – і вже за кілька годин він їхав у невідомість. Так почалася чорнобильська історія Віктора Сидоренка, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повідомляє Сумська ОВА
Віктор Михайлович народився 26 травня 1965 року у Глухівському районі Сумської області. Усе своє життя він пов’язав із Сумщиною – проживав у селищі Степанівка Сумського району. Після проходження строкової військової служби, з якої демобілізувався у 1985 році, працював слюсарем на вагонно-ремонтному заводі у місті Конотоп.
Уже наступного року його життя різко змінилося. У 1986 році військовим комісаріатом Віктора Сидоренка призвали на збори та направили до зони Чорнобильської катастрофи.
«Викликали мене о другій годині ночі. Потрібно було їхати до Сум. Тоді ще ні я, ні інші хлопці нічого не знали – що таке радіація і які наслідки це матиме для нашого життя. Із Сум автобусами поїхали до Чорнобиля», – згадує він.
Спочатку працював у самому місті Чорнобиль – розвантажував баржі. Згодом його перевели безпосередньо на станцію, до сховища ядерного палива на реакторі.
Робота була надзвичайно небезпечною. Виходи на об’єкт тривали лише по 20 секунд, але загальний час перебування в небезпечній зоні сягав 30–50 хвилин, не враховуючи шлях до місця роботи та назад. Рівень радіації постійно контролювали.
За час ліквідації наслідків аварії Віктор Михайлович здійснив 7 виїздів на станцію та отримав дозу опромінення у 23 рентгени.
Радіація не минула безслідно. Внаслідок її впливу та тривалого лікування йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Він має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії.
Попри всі випробування, Віктор Сидоренко не залишився осторонь громадського життя. Із 2012 року і донині він очолює Чорнобильську організацію «Всеукраїнське об’єднання ветеранів Чорнобиля», об’єднуючи людей, які пройшли через ті страшні події.
