Тепло взимку – це не лише про фізичний комфорт. Це про спокій, про можливість видихнути, коли за вікном лунають тривоги, про той мінімальний захист, який дозволяє відчути: ти не сам. На Глухівщині цю підтримку продовжують надавати тим, хто живе на межі постійних загроз.
Сьогодні команда Гуманітарної місії «Проліска» знову працювала в громадах, де кожен день приносить нові виклики. Вони привезли набори зимового утеплення – плівку, утеплювач та інші матеріали, які можуть вирішити для людей, по суті, питання виживання у холодні місяці.
У чергах за допомогою – втомлені обличчя. Люди, які тримаються, хоча війна давно вимотала їхню силу. Вони приходять не тільки по фізичну підтримку – вони приходять по знак, що про них пам’ятають.
«Для мене це шанс зберегти тепло, щоб діти не мерзли», – говорить мешканка одного з прифронтових сіл. У кожного своя історія, але всіх об’єднує спільне: вони виживають у реальності, де кожен удар може залишити їх без даху, без тепла, без звичного життя.
Завдяки підтримці UNHCR Ukraine – Агентства ООН у справах біженців – ця робота триває безперервно. Саме вони забезпечують набори, які «Проліска» доставляє у громади, найуразливіші до наслідків війни. І кожна така поїздка – це не просто гуманітарна місія, це жест людяності, який повертає людям відчуття опори.
«Проліска» залишається там, де найважче. Там, де допомога стає не просто потрібною, а життєво необхідною.
І поки зима тільки набирає силу, тут продовжують робити все можливе, щоб у домівках залишалося тепло. А в серцях – хоча б трішки менше страху.
Допомога триває.
