Він захищав Україну під Вугледаром та Бахмутом, пройшов пекло Покровського напрямку, але серце ветерана зупинилося у лікарні, в день, коли йому мало виповнитися 58 років.
Трагічна новина сколихнула Глухівську громаду: внаслідок важкої хвороби пішов із життя старший солдат Олександр Михайлович Бондаренко. Ще кілька днів тому він був у рідному Глухові, але хвороба виявилася невблаганною… 15 січня, у свій день народження, Герой помер у київській лікарні.
Від мирної праці до передової
Олександр народився у 1968 році на Конотопщині, у селі Верхня Сагарівка. Проте більшу частину життя він пов’язав із Глуховом. Місто пам’ятає його як людину золотої душі та невтомних рук: Олександр працював на місцевому м’ясокомбінаті, у дорожній службі та на підприємствах міста. Друзі згадують, що він завжди був активним, займався спортом і мав особливу рису – неймовірну любов до тварин та доброту до оточуючих.
Проте у 2017 році мирне життя залишилося в минулому. Керуючись почуттям обов’язку, Олександр підписав контракт із ЗСУ.
Шлях кулеметника: Бахмут, Покровськ, Вугледар
У лавах Збройних Сил Олександр Бондаренко став кулеметником. Це одна з найнебезпечніших і найвідповідальніших ролей на полі бою. Його бойовий шлях – це географія найзапекліших битв сучасності:
Бахмутський напрямок – стримування ворожих навал.
Покровський напрямок – виснажливі бої за кожний метр землі.
Вугледар – саме тут у 2023 році старший солдат отримав поранення, але після відновлення залишився у строю.
За мужність та відданість військовій присязі Олександр Михайлович неодноразово був відзначений медалями та відомчими нагородами. Побратими кажуть: на нього завжди можна було покластися, він був людиною честі.
У захисника залишилася донька та велика родина. Глухів та вся громада висловлюють щирі співчуття рідним. Олександр Бондаренко залишиться в пам’яті земляків не лише як воїн, що тримав небо над нами, а й як щира людина, яка понад усе любила життя і свою країну.
Світла пам’ять Герою!
