У тиші прощання, де слова даються важко, Глухів попрощався з людиною, для якої школа була не просто місцем роботи, а сенсом життя. В останню земну дорогу громада провела Ганну Борщ – педагогиню, чий голос десятиліттями зустрічав дітей на порозі класу, а серце було відкритим для кожного учня.
Їй було 74 роки.
Більше половини з них вона віддала школі №3, працюючи вчителькою початкових класів. Саме з неї для сотень дітей починався шлях у світ знань – з першої літери, першого зошита, першої віри у власні сили.
Ганна Борщ не просто навчала читати й писати. Вона вчила бути людьми – уважними, відповідальними, чесними. Її уроки завжди були про більше, ніж шкільна програма: про доброту, терпіння, повагу й любов. Про те, що знання мають серце.
«Ганна Борщ – педагогиня, яка присвятила своє життя дітям, навчанню та вихованню. Вона виховала не одне покоління учнів, передаючи їм любов до знань, відповідальність і людяність», – написала Марина Борщ. У цих словах – і біль втрати, і тиха гордість за життя, прожите не даремно.
Для багатьох вона назавжди залишиться першою вчителькою. Тією, що тримала за руку в перший шкільний день, заспокоювала перед відповіддю біля дошки, раділа маленьким перемогам і вірила навіть тоді, коли дитина сама в себе ще не вірила.
Сьогодні її немає поруч, але вона живе у пам’яті своїх учнів, у їхніх зошитах із рівним почерком, у любові до навчання, у простих людських цінностях, які вона сіяла щодня. Учитель іде, але світло, яке він запалив, не згасає.
Світла пам’ять Ганні Борщ!
Вічний спокій людині, яка все життя дарувала іншим майбутнє!
